Головна Блог Як зміни в Типовому переліку МОН вплинуть на організацію STEM-освіти в школах

Як зміни в Типовому переліку МОН вплинуть на організацію STEM-освіти в школах

До нещодавнього часу школи часто сприймали STEM-освіту як єдиний простір, у межах якого поєднувалися експерименти, робототехніка, програмування та всі природничі науки. Попри те, що навчальні модельні програми існували окремо — зі STEM і з робототехніки, — у переліку обладнання все це об’єднувалося під одним дахом. Це було наслідком попередньої редакції Типового переліку, де зазначалася лише STEM-лабораторія, що фактично включала обладнання для кількох різних напрямів одночасно.

Учителі намагалися використовувати цю лабораторію для всього: і для дослідів з фізики, і для 3D-друку, і для програмування роботів. Намір був правильним — створити простір інновацій. Але на практиці такий підхід не завжди був ефективним, адже вчителі змушені були одночасно опановувати інструменти для інтегрованих дослідів та ще й компоненти для робототехніки. У результаті змішувалися методики, ускладнювалося планування занять, і ресурси часто використовувалися нераціонально.

Що змінив наказ МОН №574/29.04.2020 (у редакції наказу МОН №1201/01.09.2025)

Досвід попередніх років показав, що ефективність STEM залежить не від кількості обладнання, а від чіткості його призначення. Тому в оновленому Типовому переліку МОН вперше офіційно розділив напрями — STEM-лабораторію та кабінет робототехніки, визначивши для кожного окремі цілі, зміст і вимоги до обладнання.

STEM-лабораторія — це простір для досліджень і експериментів у межах природничих дисциплін: біології, фізики, хімії, географії. Тут ключову роль відіграють наукові спостереження, вимірювання, робота з цифровими датчиками, аналіз даних і моделювання процесів. Така лабораторія допомагає розвивати в учнів дослідницьке мислення й уміння бачити закономірності у природних явищах.
Кабінет робототехніки — окремий напрям, орієнтований на інженерні та технологічні компетентності. Тут учні вчаться програмувати, конструювати, тестувати роботизовані системи, створювати власні проєкти та розуміти, як поєднати електроніку, математику й логіку в одному рішенні.

Таке розділення — не просто технічна правка в документах. Воно відображає поступову зрілість української STEM-освіти: від спроб «охопити все одразу» — до продуманої системи, де кожен напрям має своє педагогічне завдання і власну логіку розвитку.

STEM як частина кожного уроку

Варто пам’ятати, що STEM-освіта не може зводитися лише до наявності спеціального обладнання. Її реально успішно реалізовувати навіть у межах уже створеного навчального середовища — через дослідницькі методи, міжпредметні зв’язки, проєктну діяльність. Адже STEM — це насамперед підхід до мислення, а не набір приладів.

Кожен урок природничо-математичного циклу вже містить елементи STEM. Навіть без спеціальних наборів чи роботів учитель може формувати в учнів логіку дослідника, інженера, аналітика.

- Science (наука) — це спостереження, експерименти, постановка запитань і пошук закономірностей. Учні вчаться мислити науково, перевіряти гіпотези та аргументувати висновки.

- Technology (технології) — це не лише сучасні лабораторні комплекти чи цифрові датчики. Це також уміння використовувати навіть найпростіші технічні засоби для отримання даних, фіксації результатів, презентації своїх відкриттів.

- Engineering (інженерія) проявляється там, де є можливість створювати, моделювати або покращувати щось власноруч. Це може бути макет, спрощена модель, або навіть спосіб розвʼязання побутової задачі — головне, щоб учень мислив конструктивно.

- Mathematics (математика) — це універсальна мова STEM. Вона допомагає описати явища кількісно, провести розрахунки, порівняти, зробити висновок. А сучасне програмне забезпечення, що супроводжує лабораторне обладнання, робить цей процес ще більш наочним.

Подивіться, як це працює на прикладах:

Хімія — визначення кількості розчиненої солі у воді за допомогою випаровування і перетворення солі в кристали (Science + Mathematics), конструювання установки для фільтрації розчину і вивчення його домішок(Science + Engineering).
Біологія — створення макета екосистеми (акваріум, тераріум, флораріум) з регульованими умовами для рослин і тварин (Science + Engineering + Technology), використання цифрового мікроскопа для спостереження за клітинами (Science + Technology)
Фізика — побудова електричного кола з батарейки, лампочки та вимикача (Science + Engineering), вимірювання прискорення кулі за допомогою датчика (Science + Technology + Mathematics).
Географія — відстеження показників метеостанції школи та побудова графіків (Science + Technology + Mathematics), моделювання потоків води на макеті схилу для вивчення ерозії (Science + Engineering)

Тобто першочергово STEM — це не окремий проєкт і не тимчасовий тренд. Це спосіб бачити предмети у взаємодії, показувати дітям, що наука — поруч, у всьому, що вони роблять. А сучасне обладнання лише розширює ці можливості — додає точності, наочності й відкриває двері до справжніх досліджень.

Де шукати підтримку в закупівлях обладнання для освіти

Зміни в організації STEM-освіти відкривають для шкіл нові можливості. Розмежування напрямів — STEM-лабораторія та кабінет робототехніки — дозволяє учителям працювати більш цілеспрямовано, планувати уроки ефективніше та поступово розвивати навички учнів у різних галузях. Команда Elizlabs уважно слідкує за такими змінами, аналізує потреби закладів освіти та адаптує свої рішення, щоб кожна школа могла отримати сучасне обладнання та засоби навчання, які відповідають реальним вимогам часу.